2-я ЛетописьГлава 15 |
1 |
2 тогда Азария вышел навстречу Асе и сказал: |
3 Долгое время Израиль был без истинного Бога, израильтяне жили без священника-учителя и без закона. |
4 Но, когда израильтяне оказались в беде, они снова обратились к Господу, Богу Израиля. Они искали Господа и нашли Его. |
5 В те времена великих несчастий никто не находился в безопасности. Многочисленные беды преследовали людей всех народов. |
6 Один народ уничтожал другой, один город уничтожал другой. Это происходило потому, что Господь приводил их в смятение разными бедами. |
7 Но, Аса, ты и народ Иуды и Вениамина, будьте сильными. Не ослабевайте, не сдавайтесь, потому что вы получите вознаграждение за ваши добрые дела!» |
8 |
9 |
10 Аса и весь народ собрались в Иерусалиме на третий месяц пятнадцатого года царствования Асы. |
11 В тот день они принесли в жертву Господу семьсот быков и семь тысяч овец и коз. Этих животных и другие ценные вещи войско Асы захватило у своих врагов. |
12 Затем они заключили соглашение служить Господу Богу от всего своего сердца и от всей души. Господь был Богом, Которому служили их предки. |
13 Каждый, кто откажется служить Господу, Богу Израиля, должен был быть убит. Не имело значения, важный ли это человек или нет, мужчина ли или женщина. |
14 Затем Аса и народ дали клятву Господу. Они громко кричали и трубили в трубы и в бараньи рога. |
15 Весь народ Иудеи радовался клятве, потому что люди поклялись от всего своего сердца. Они следовали за Богом от всего своего сердца, они искали и нашли Его. Господь дал им мир во всей стране. |
16 |
17 Аса не уничтожил высоты в Иудее, но его сердце было предано Господу всю его жизнь. |
18 Аса принёс в храм Господа священные дары, которые он и его отец пожертвовали Богу: серебро, золото и другие ценности. |
19 И не было больше войн до тридцать пятого года царствования Асы. |
2-а хронiкиРозділ 15 |
1 |
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас! |
3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну. |
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. |
5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю. |
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом. |
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“ |
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром. |
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог. |
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси. |
11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч. |
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею. |
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки. |
14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми. |
15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо. |
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н. |
17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні. |
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд. |
19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси. |
2-я ЛетописьГлава 15 |
2-а хронiкиРозділ 15 |
1 |
1 |
2 тогда Азария вышел навстречу Асе и сказал: |
2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: „Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо бу́дете з Ним, і якщо бу́дете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, — полишить Він вас! |
3 Долгое время Израиль был без истинного Бога, израильтяне жили без священника-учителя и без закона. |
3 У Ізраїля було́ багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Зако́ну. |
4 Но, когда израильтяне оказались в беде, они снова обратились к Господу, Богу Израиля. Они искали Господа и нашли Его. |
4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. |
5 В те времена великих несчастий никто не находился в безопасности. Многочисленные беды преследовали людей всех народов. |
5 А тими часа́ми не було споко́ю ані тому́, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспоко́ї в усіх ме́шканців кра́ю. |
6 Один народ уничтожал другой, один город уничтожал другой. Это происходило потому, что Господь приводил их в смятение разными бедами. |
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побенте́жив їх усяким лихом. |
7 Но, Аса, ты и народ Иуды и Вениамина, будьте сильными. Не ослабевайте, не сдавайтесь, потому что вы получите вознаграждение за ваши добрые дела!» |
7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші ру́ки, бо є нагоро́да для вашої чи́нности!“ |
8 |
8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцни́вся, і повикидав поганські гидо́ти зо всього кра́ю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього же́ртівника, що перед Господнім притво́ром. |
9 |
9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що ме́шкали часо́во з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебіга́ли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог. |
10 Аса и весь народ собрались в Иерусалиме на третий месяц пятнадцатого года царствования Асы. |
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царюва́ння Аси. |
11 В тот день они принесли в жертву Господу семьсот быков и семь тысяч овец и коз. Этих животных и другие ценные вещи войско Асы захватило у своих врагов. |
11 І прине́сли вони того дня в жертву для Господа зо здо́бичі, яку поприво́дили: худоби великої — сім сотень, а худоби дрібно́ї — сім тисяч. |
12 Затем они заключили соглашение служить Господу Богу от всего своего сердца и от всей души. Господь был Богом, Которому служили их предки. |
12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею. |
13 Каждый, кто откажется служить Господу, Богу Израиля, должен был быть убит. Не имело значения, важный ли это человек или нет, мужчина ли или женщина. |
13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від мало́го й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки. |
14 Затем Аса и народ дали клятву Господу. Они громко кричали и трубили в трубы и в бараньи рога. |
14 І заприсягли́ся вони Господе́ві голосом сильним, і окликом, і су́рмами, і рога́ми. |
15 Весь народ Иудеи радовался клятве, потому что люди поклялись от всего своего сердца. Они следовали за Богом от всего своего сердца, они искали и нашли Его. Господь дал им мир во всей стране. |
15 І тішився ввесь Юда тією прися́гою, бо вони заприсягли́ся всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо. |
16 |
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була́ ідола Астарти. І Аса порубав бовва́на її, і розтер, і спалив у долині Кедро́н. |
17 Аса не уничтожил высоты в Иудее, но его сердце было предано Господу всю его жизнь. |
17 Та па́гірки не минулися в Ізраїля, але́ Асине серце було все з Господом по всі його дні. |
18 Аса принёс в храм Господа священные дары, которые он и его отец пожертвовали Богу: серебро, золото и другие ценности. |
18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, — срібло, і золото, і по́суд. |
19 И не было больше войн до тридцать пятого года царствования Асы. |
19 А війни́ не було́ аж до тридцять й п'ятого року царюва́ння Аси. |